Як з'явилися фікси

Як з'явилися фікси

Ми продовжуємо розповідати різноманітні штуки зі світу fixed gear. Сьогодні дещо з історії велосипедів з фіксованою передачею:

Фікс (fixed gear або fixie) - це велосипед який не має вільного ходу та (по класиці) ручних гальм. Фактично, це трековий велосипед, на якому проводили змагання ще більше 100 років тому на світових велотреках.

Трохи історії

Можна було б почати розповідь з винайдення колеса, але трохи скоротимо :)

У багатьох джерелах зазначають, що історія цих велів почалася з 1817 року з винайдення німцем Карл фон Дрезом двоколісного самокату (дрезини) такої чудернацької конструкції:

Двоколісний самокат Карла фон Дрезома

 

А у 1878 році англійській винахідник додав до конструкції ланцюгову передачу.

З 1884 року почалося масове виробництво велосипедів та народна любов до них.

Перші офіційні змагання відбулися у 1869 році на велах з дерев'яною конструкцією без приводу. Маршрут в 120 км від Руани до Парижа подолали 120 учасників, а кращім зі середньою швидкістю 11 км/год став 19-річний англієць. Пізніше, для зручності глядачів, вело змагання перенесли на треки, які на початку 20-го сторіччя були побудовані у більшості великих міст, де проводились такі змагання, в тому числі в Парижі, Чикаго, Москві.

Учасники велозмагань 1909 року

Історики велосипедної сфери вважають, що з цього моменту й почався розподіл моделей велів на дорожні та спортивно-трекові.

Як з'явилися швидкісні вели на треках та куди поділися фікси

Засновник гонки Тур де Франс, Анрі Дегранж, був людиною консервативною у всьому, що стосувалося вдосконалення велосипеда для полегшення зусиль спортсменів, тому багато років відмовляв винахіднику Полеві де Віві у застосуванні механізму перемикання передач на велосипедах, що беруть участь в Тур де Франс (який той винайшов ще у 1900 році).

Анрі Дегранж вважав, що перемикач передач призначався для використання людьми старше 45 років або взагалі пенсіонерами, що спортсмен просто зобов'язаний перемагати у гонках за допомогою власних м'язів та зусилля волі. Коли Анрі Дегранж відійшов від справ, ситуація змінилася, й вже у 1937 році відбулися змагання Тур де Франс на велосипеді з перемикачем передач.

Так, дякуючи технічним нововведенням, фікси почали використовувати лише у велотрекових гонках.

Повернення на вулиці

Відродженню використання фіксів на вулицях сприяли велоспортсмени Кейріну - змагань, які проводяться в Японії з 1948 року, а сьогодні й в інших країнах світу.

Прост з файним відео про велозмагання Кейрін дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/purefixua/videos/1866931120261490/

Саме спортсмени Кейріну підробляли велокур’єрами й у 70-х роках стали катати на легких та швидких трекових велах вулицями.

У 80-х й кур’єри в США також пересідають на трекові вели. Кур’єрськім службам потрібен був легкий та недорогий транспорт для виконання своїх завдань. Здійснюючи доставку, кур'єрам доводилося залишати велосипед на вулиці біля офісів без нагляду, що привертало увагу вуличних злочинців. Перевага ж велосипеда з фіксованою передачею перед іншими велами, окрім легкості та швидкості, полягала у тому, що людина, яка вкрала фікс, не мала навичок їзди на фіксі та не могла швидко на ньому втекти.

Кадр з трохи наївного та доброго фільму 1986 року Quicksilver ("Брокер") про життя велокур'єрів

Згодом велокур’єри заснували свою спільноту, стали проводити неформальні гонки, головною умовою яких є приймати участь на фіксових байках без гальм. В багатьох країнах на сьогодні існують окремі фіксові велоспільноти, про які ми розповідали й продовжуємо окремо розповідати.

Сьогодні fixed gear - байки - це вже цілісна культура, до якої щорічно долучається все більше людей, далеких від праці кур’єрами.

Фікси подобаються за їх невелику вагу і швидкість, можливість стати єдиним цілим з велом на дорозі, за мінімалістичний вигляд та наявність можливості легко змінювати зовнішній вигляд байку, щоб отримати по-справжньому свій персональний велосипед.

Ви ще не фіксер? Приєднуйтесь!